Шлях істини, дорога до себе (віпассана)
Автор: Shkrum | Категорія: З життяГру 16th, 2009 | 14 коментарів
Доброго здоров”я всім хто сюди завітав, і має можливість і бажання читати про моє життя і відношення до нього!
З 6 жовтня по 17-е, я перебував на базі туристичного дитячого табору “Салют”, що знаходиться в ближньому Підмосков’ї. А перебував я там з бажанням змінюватись і з давньою мрією – хоч трішки заспокоїтись! Спробую роз”яснити…і буквально зразу зможете перевірити мої слова!!!
Наша Слов”янська ментальність пов”зана з основним принципом – “рух – це життя” – з яким я повністю погоджуюсь, і стараюсь цьому принципу слідувати, але є ж різний рух…вперед,назад,тупцювання на місці, і ще багато всіляких варіантів… спробуйте поексперементувати – закрийте очі, і спокійно,без жодної думки,відчуйте і прослідкуйте хоча би 5 секунд за тишею,або хоча б за своїм диханням! думаю ви будете вражені,тому що на своєму досконалому організмі ви знайдете безформову частину,яка знаходиться приблизно на, чи десь в голові яка живе абсолютно автономно, і зовсім не слухається свого “хазяїна” – та так,це є ваш розум)
Якщо коротко пояснювати що я переживав, то не факт що ви хоча би щось зрозумієте! спробую якось по черзі…на шлях істини, в прямому розумінні цього слова, я став, як і кожна здорова людина, ще в підлітковому віці. Спочатку була родина і село де цінності були простими, але головне було не зашкодити собі і людям, потім Кобзарська школа, де вчили бути відданим Батьківщині і українцям, далі університет – час, коли треба було попробувати і відчути на практиці справжнє життя, і нарешті вільне життя – це власне, період мого пошуку правди, а після того як ти закінчуєш Виш – реально не знаєш що і куди (хоча перед тим, думав що вже дорослий)!!! …пройшло довгих п’ять років після університету, я встиг помандрувати, познайомитись з величезною кількістю творчих і духовних людей, людей різних національностей і світоглядів…і на початку цього року вперше почув слово віпассана…потім прочитав книгу Ларі Розенберга про все це,і вирішив для себе що треба спробувати на собі цю техніку!
отже, Віпассана (самопізнання) – це вид медитації, в основі якого лежить самопізнання,власне відчуття себе і всіх своїх емоцій,як негативних так і позитивних і нейтральних!ми сприймаємо світ через відчуття…і ідентифікувати ми можемо для себе: – добре, неприємне, або нейтральне відчуття! Окрім того, ще варто додати що ми весь світ сприймаємо через себе і саме ці відчуття, і ніяк по-іншому, ніяк і все! Ми переймаємось, турбуємось, хвилюємось по дуже і дуже “важливим дрібницям” – як хто з нами повівся, і що нам сказав! Виникає запитання, при чому тут Віпассана? і з чим її їсти?
на початку цього 10-ти денного курсу, який називається – рітріт, нас попросили зберігати тишу (благородне мовчання) цих самих 10 днів – ні знаками, ні письмово не спілкуватись, і виконувати все, що попросить вчитель (досить умовно, бо головним там є помічник вчителя, і весь курс ведеться по запису, з перекладом на російську мову), правда – добре годують, але й там були особливості…вегетаріанські, і ще попросили погодитись з проханням не вбивати, не красти, відмовитись від сексуальної активності, не брехати, не виходити за рамки території, віддати свій мобільний…уявляєте?!… і коли ми(людей було так з 100 чоловік), погодились, об”явили благородне мовчання, і почалась практика – перемішана з муками, терпінням, бажанням втікти і просто щось голосно крикнути! графік важкий, вдумайтесь:
о 4-ій – підйом,
о 4:30 – медитація в кімнаті, або в медитаційному залі,
о 6:30 – сніданок, відпочинок,
о 8-ій – спільна медитація в залі,
о 9-ій – медитація в залі, або в кімнаті (по бажанню вчителя)
в 11-ть – обід,відпочинок,
в 13-ть – медитація в кімнаті, або залі,
о 14:30 – спільна медитація,
о 15:30 – медитація в залі, або кімнаті(по бажанню вчителя)
о 17-ій – підвечірок (чай і фрукти)
о 18-ій – спільна медитація,
о 19-ій – бесіда вчителя,
о 20:15 – медитація,
о 21-ій – запитання до помічника вчителя,
о 21:30 – виключається світло!!
отаке монаше життя я спробував за цих 10 днів!
…отак все відбувалося, і все що потрібно було робити щоб стати вільним від страждань (бо страждання не вибирає ні національності, ні віросповідання, ні кольору шкіри, ні кількості прожитих років)!
хоч як вчитель не переконував,через перекладача, що це є нерелігійна організація, було зразу відчутно, що це вчення Будди і в принципі, сам вчитель не проти культу власної персони…тим не менше, грошей за це давати не треба було, хіба що після рітріту, і можна було для свого загального розвитку – попрактикуватись! Я щасливий від того, що я там був!
…пройшло вже 2 місяці з того часу як я був на тій медитативній практиці, життя відчутно не змінилось…та я залишаюсь вдячним тим людям, які організовують подібні курси саморозвитку! Дай пан Біг їм здоров’я!
продовжую свій шлях…вільного кобзаря, і точно знаю, ці знання – мені тільки допоможуть)
14 коментарів до “Шлях істини, дорога до себе (віпассана)”
Залишити Коменар
Про Мене
Цікаво, як ці курси вплинуть на творчість?
Чи вже вплинули?
Привіт, Вікторе! :)
Дякую, що поділився з нами своїм духовним досвідом.
Ти пишеш, що поки ніяких змін не відчуваєш. Знаєш, може, притчу про учня, що просив свого Майстра про випробування у темному підземеллі, якому той піддавав майже усіх своїх учнів, а цього чомусь ні. Майстер сказав, що йому це не потрібно. Та він так набрид йому тими проханнями, що він згодився відправити його туди. Було тому учневі у підземеллі дуже страшно, і нічогісінько він не відчув корисного. Коли вийшов, то Майстер пояснив йому, що то випробування для “товстошкірих”, а його витончена душа потребує зовсім інших методів.
Це я до того, що кожному своє. Можливо, для тебе це уже надто простенько, і треба іти далі, шукати щось тонше. Та й взагалі колективні методики мабуть все-таки для початкового етапу очищення, а далі йде уже індивідуальний розвиток кожної душі: тільки Бог і ти – духовний тет-а-тет :)
Та будь-який досвід корисний, і все, що має бути, буде. І кожна подія, і кожна людина нас чомусь навчає.
Прочитала те, що написала, трохи сумбурно, але, сподіваюся, зрозумієш :) Це від душі :)
І ще ось:
Я знаю, Боже, маєш інструменти –
Тонкі і здатні до чарівних дій.
Майструєш ними дивнії моменти
І сполучаєш ланцюжки подій.
Тчеш візерунки відчуттів і вражень;
Плетеш тонке мереживо світів;
Малюєш безліч рідкісних зображень
І нижеш намистинки почуттів.
Ладнаєш трав і квітів вишиванку,
Звиваєш гнізда пташечкам малим,
Співаєш зорям ніжну колисанку,
Плекаєш світ, живеш і дишеш ним.
Хай Бог тебе веде у твоїх пошуках :)
привіт вам дорогі!
дякую за відгуки!
так…нічого випадкового не бува, це якось на мене вже вплинуло і ще буде й буде!
а на творчості все відбивається,найменші порухи душі впаливають,на все наше життя!
я дуже пишаюся що ти це пройшов. I надiюсь не в останне! Можливо ти не все замiчаеш, але я бачу велики змiни в тобi, дуже гарнi змiни…це допомогло також нам краще розумiти одне одного! Не звиртай з цього шляху…хочу щоб ми шли з тобою рука об руку в одному напрямку завжди!
Раптом натрапив на твою музику на торентс.ру, буду слухати, заходити на сайт деколи, добре що не часто обновляєш його)). Взагалі радий що заглянув, 200 років тебе не бачив, фото здивували, але був готовий до того, справжній кобзар, як нас батько Литвин вчив. Правда похвалитися сам нічим не можу, музику покинув, працюю журналістом в Інеті.
Привіт, Вітя.
Нещодавно слухала твої пісні і захотіла поспілкуватися.
Якщо без словоблудсва, то як на мене найголовніше пізнати і розуміти себе(чесно не прикриваючись). А відчувши своє тіло, знати щого ти насправді хочеш, зрозумієш механізми всього що навколо.
Зорієнтуй, будь ласка, яким чином з тобою можна поспілкуватися, коли ти не в Україні. Тай взагалі, пора приїхати в Чернівці. Пашник вживу мене більше цікавить. Маю надію у тебе все гаразд. Чекаю твоїх контактів. P.S. Твоя елетронка не працює.
З величезною радістю зустрінусь)
якщо побачиш цей коментар,то взнаєш що мене можна зустріти вконтакті,а ще лови мій московський номер +79268722932,український той самий)
I dont speak Ukrainian, but I would like to! I found some video's of your songs on youtube whilst browsing for some Ukrainian traditional music (Bard etc) because I'm a big fan of Trio Marenych and I like bard music. I think your voice is fantastic, and I dont know how famous you are in Ukraine, but I think you should be really famous :) I especially like 'Zima'.
So, Good Luck, and please put up some more songs on youtube :)
From an English girl -x-
Вітаю, Вікторе! Радий був нашій зустрічі на Сорочинському ярмарку! Щиро вдячний за пісні і справу, яку ти робиш аби донести до людей світле, добре і вічне.
З найкращими побажаннями,
Роман
Витя ждем Тебя в Никополе с нетерпением
Час від часу зустрітися з собою, побувши насамоті в цілковитій тиші, дуже важливо для кожної особистості, тим паче для творчої. Я усамітнююся в горах, але через те, що це не може бути часто (з об"єктивних причин) волію навчитися усамітнюватися там, де я є. Тут і тепер. :) Для цього мені не потрібна допомога Будди :)
Я звернула увагу на режим дня Ваших курсів самопізнання. Десять днів регулярного недопису навряд чи сприяють тому, щоб наблизитися ДО СЕБЕ РЕАЛЬНОГО, швидше вони відводять від себе в світ напівмарення. Може, це навпаки – віддалення від себе? В такому стані (напівмарення) людині можна навіяти геть усе. І тут роль першої скрипки починає грати вчитель. Далі все залежить від його особистості – що захоче, те й вкладе.
Ви можете не погодитися зі мною, я лише виклала свої міркування…
Привіт Шкрум,приємно читати про тебе багато добрих слів! Горджуся тим,що ти мій однокласник! А твої пісні я слухаю дуже-дуже часто!!! З повагою Галина
Привіт! Але мабуть буде краще, доброї ночі! Прихильник Вашої творчості, маю надію на зустріч знову на Сорочинській ярмарці. На все добре!
Сергій.
sps :neutral:…